Судова реформа "завершена". З чого почати?


Фото: Факты


Варто навести цифри, й ми зрозуміємо в чому проблема:


● 6% суддів під час кваліфікаційного оцінювання визнані такими, що не відповідають займаній посаді. За наслідками оцінювання реально звільнені Вищою радою правосуддя лише 15 суддів;


Каждый пятый судья не смог подтвердить квалификацию во время переаттестации


● 16% від загальної кількості суддів Майдану з часу набрання чинності законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» було звільнено за порушення;


● 22,6% суддів Верховного суду мають висновки про недоброчесність Громадської ради доброчесності;


● 180 висновків за останні чотири місяці Громадської ради доброчесності надано Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Нуль суддів були за результатами їх розгляду забанені;


● 7 мільярдів втрачених державою внаслідок сьогоднішнього рішення Конституційного суду, який визнав неконституційним повноваження НАБУ звертатися до суду з цивільними позовами щодо визнання недійсними угод фігурантів кримінальних розслідувань у топ-корупції;


● Березневі дослідження Центру Разумкова, говорять, що рівень довіри до судової системи в цілому, коливається на рівні 10% тих хто частково довіряють і 1,8% тих, що повністю.


Андрій Бойко: "Якщо суспільство не переконане в чесності і порядності судді, довіри до суду в цілому не буде"


Формально в Україні за п’ять років відбулося три хвилі очищення.


Однак ані очищення, ані оновлення судової системи не відбулося.


На питання чому так сталося, є дві відповіді:


➔ перше, бажання залишити можливість впливати на судову систему;


➔ друге, це не бажання йти на жорсткі та непопулярні дії в середині суддівської спільноти;


Якщо з першим все ясно, то друге, містить широку палітру різних пояснень, починаючи відмовою звільняти всіх суддів, які мають заплямовану репутацію, така собі корпоративна солідарність, закінчуючи страхом, що судити буде нікому.


Сергій Козьяков заявляв, що після запровадження первинного кваліфікаційного оцінювання та е-декларування за власним бажанням звільнилися понад 1,5 тисячі суддів, зараз це ще плюс 300 суддів.


Відповідальність по кадровому питанню цілком і повністю несе Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя, як органи які відповідають за формування суддівського корпусу та його дисциплінарну відповідальність. І хоча ці органи створені, з урахуванням міжнародних рекомендацій та стандартів, 5 років показали, що рішучі та ефективні кроки, це не про них. Стандарти не працюють з українським контекстом, а саме формування Комісії й Ради спільнотами суддів.


ВККС отвергла мнение ОСД об избрании в Верховный суд "недобросовестных" кандидатов


Судова реформа показала, що напівміри не можуть бути способом розв’язання проблеми. Зараз необхідно зробити рішучі, ризикові, до певної міри, новаційні кроки.


1. Перезавантаження органів, які відповідають за формування суддівського корпусу та його дисциплінарну відповідальність.


● формування складу органів на основі відповідності критеріям доброчесності, відповідність якій буде перевірятися Громадською радою міжнародних експертів. Конкурс до антикорупційного суду показав їх ефективність;


● включення представники громадськості, і як запобіжник їх представництво повинно бути на рівні, який дасть можливість заблокувати проходження оцінювання недоброчесними суддями;


● Ініціювати може будь-який суб’єкт законодавчої ініціативи, зміни передбачають, внесення змін до Конституції, тобто голосування в Раді буде складним, необхідно 300 голосів;


● вже зараз двох членів ВРП може призначити президент, отже, є можливість, щоб він ініціював конкурсну процедуру в якій прозоро, були обрані кандидати, які відповідають необхідним критеріям;


2. Фактично 4-та хвиля очищення судової системи;


Стосуватиметься суддів, у доброчесності яких є сумніви, а також тих суддів, які проходили оцінювання із порушенням встановленої законом процедури;


Здійснює оновлене ВККС. Для цього необхідне затвердження критеріїв та індикаторів, якими Комісія буде керуватися.


3. Залучити громадян до участі у здійсненні правосуддя.


Запровадити класичний суд присяжних, схожий на той який ми бачили у фільмах. Чим фактично виконати закріплені Конституцією положення, що надасть змогу наблизити до вирішення частини питань, які пов’язані з відновленням справедливості та довіри до суду.


Ініціювати може будь-який суб’єкт законодавчої ініціативи;


4. Змінити процедуру обрання суддів Конституційного суду.


Перш за все, змінити статтю 208-4 регламенту Верховної Ради, яка дає напряму впливати депутатським фракція на формування КС і унеможливлює самостійно подавати свої кандидатури іншим суддям.


Запровадити аналогічний механізм до того як це відбувається з кандидатами за квотою президента, а саме з формування конкурсної комісії на конкурсних засадах.


І це лиш перші необхідні кроки, за якими йтимуть наступні.


Проте, саме вони гарантують початок.


В судебной системе не может быть революций, — Бенедисюк


Джерело статті: “https://lb.ua/blog/andrii_kulibaba/429641_sudova_reforma_zavershena_z_chogo.html”