Чому ці президентські вибори надихають та дають надію

Чому ці президентські вибори надихають та дають надію




Ми вчимося проводити на державні посади своїх представників. Ахметов, Фірташ, Коломойський, Пінчук і Ко давно і добре це вміють


На цих виборах багато що мене обнадіює і надихає. Я серйозно:


1. За 10 днів до голосування ніхто не знає не лише майбутнього переможця, але й хто набере достатньо голосів для потрапляння до другого туру. Це неможливо уявити в РФ. Але легко пояснити в Європі чи у Північній Америці. Українці справді ВИРІШУЮТЬ, кому делегувати владу.


2. Люди дуже переживають за свій вибір. Багато моїх френдів засмучені категоричністю і стилем дискусій тут, у ФБ. А я тихо радію, що ці дискусії є і є палкими. Я завжди боявся і боровся з «я поза політикою», «мого життя це не стосується». Аристотель називав таких громадян ідіотусами. І сьогодні їх безнадійна меншість. Це показує, що ми з вами стаємо тим, кого колись науковці називали державотворчими націями. З чим нас і вітаю. А культура дискусій неодмінно виросте.







3. Ми вчимося проводити на державні посади своїх представників. Рінат Ахмєтов, Дмитро Фірташ, Ігор Коломойський, Віктор Пінчук і Ко давно і добре це вміють. З часів Помаранчевої революції вони не програли жодних національних виборів. А більшість з нас з вами лише почали цим займатися.

Наприклад, я зараз щодня після роботи самостійно агітую за кандидата, який представляє іншу політичну силу і нічого мені особисто не обіцяв. Але я вважаю його кращим вибором для країни сьогодні і тому витрачаю свої сили та час, щоб цьому вибору допомогти. І я захоплююся людьми, які жертвують свої чесно зароблені гроші своєму кандидату, агітують за нього на волонтерських засадах, на таких самих засадах допомагають виборам у виборчих комісіях чи готуються бути там спостерігачами.

Ви й рухаєте українську демократію і державу вперед! І чим більше людей прийматиме у цьому участь, тим швидшим буде прогрес. А переживати варто лише через ризики фальсифікацій або зриву виборів за допомоги спецоперацій. Про що я зараз говорю з нашими міжнародними партнерами



Джерело: блог Єгора Соболєва


Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»

Джерело статті: “https://glavcom.ua/columns/egorsobolev/chomu-ci-prezidentski-vibori-nadihayut-ta-dayut-nadiyu-579035.html”